Шекспір на Західному березі

Є набагато кращі речі, щоб відправити на Близький Схід, ніж зброя, політиків, місіонери погроз або послів, які сприятимуть інтеграції та спільного культурного взаєморозуміння, Гораціо

Це було, каже директор, атмосферу єлизаветинської. Люди приходили і йшли протягом всієї п'єси. Був балаканину і сміх і плач немовлят. Один хлопчик копнув футбол, інший хитнувся від накладних металевим прутом біля сцени.
Тим не менш, це був не театр Глобус на південному березі Темзи, але під відкритим небом продуктивності в тіні бетонної стіни, що розділяє Ізраїль Віфлеєм від Єрусалиму. Одним з визначальних символів окупації, тут стіна височить над таборі палестинських біженців, робить його, мабуть відповідне настроювання для п'єси Шекспіра з темами вигнання, несправедливості, опору і - в кінцевому рахунку - свободу і прощення.
Забувають ізраїльські військові сторожові вежі, і на тлі графіті («Одного разу сонце зійде на вільну Палестину»), британська трупа боролися часом утримувати увагу аудиторії в основному молоді, майже всі з яких бачили Шекспіра грають в перший раз.
через Шекспіра на Західному березі: натовп британської трупи "єлизаветинської" пахощі | Світові новини | The Guardian.